Біологічною корозією називають процес, під час якого руйнується метал під впливом живих організмів (водоростей, грибів, бактерій тощо) Так, мікроорганізми, які населяють ґрунт чи воду, можуть суттєво впливати на корозійні процеси. 

Незважаючи на те, що біологічну корозію можна назвати окремим видом корозії металів, проте вона знаходиться поряд із іншими видами ґрунтової, морської та атмосферної корозії. Звичайно, найбільше піддаються впливу цього виду корозії металічні об’єкти газової та нафтової промисловості. Щодо класифікації біологічних руйнувань металу, то їх розділяють на такі підвиди:

  • електрохімічний процес руйнування;
  • хімічне корозійне руйнування;
  • пряме руйнування під дією мікроорганізмів;
  • комплексне руйнування (вплив усіх факторів навколишнього середовища);

 

Самі ж металовироби часто використовуються мікроорганізмами у якості середовища їх харчування та виділення продуктів життєдіяльності (лугів, мінеральних кислот, які підвищують агресивність середовища). Навіть в авіаційному паливі можуть розвиватися деякі види грибків, які можуть провокувати біологічну корозію алюмінієвих баків літака. Існують також тіонові мікобактерії, які через виділення кислоти значно понижують кислотність ґрунту, прискорюючи тим самим процес корозії металів.

Серед мікроорганізмів виокремлюють два типи:

  • аеробні – шкодять металу тільки за наявності кисню;
  • анаеробні – не потребують кисень для руйнування металу.

 

Найнебезпечнішими для металів є залізобактерії та сіркобактерії, які живуть у ґрунтах. Такі мікроорганізми можуть пристосовуватися до мінливих умов навколишнього середовища та характеризуються швидкістю розмноження за температури від +5 до +40 градусів за Цельсієм.

Шкода металам, спричинена біологічною корозією, становить більше ніж 70%. Страждають як газопроводи, так і морські судна, металовироби з цинку та магнію.

Серед стійкіших до цього виду корозії виокремлюють мідь, свинець та нікель.